Хі ,
Найдено совпадений - 2030 за 0.00 сек.
 871. Курсовий проект (коледж) - Свинарник на 335 місць і супоросних свиноматок 66 х 18 м в м.Борщiв | AutoCad
Вступ
1. Загальна характеристика запроектованої будівлі
2. Генеральний план
3. Техніко-економічні показники генплану
4. Об’ємно-планувальне рішення
5. Техніко-економічні показники проекту
6. Техніко-економічне обґрунтування конструктивних елементів
7. Архітектурно-конструктивне рішення
8. Оздоблення будівлі
Література
Запроектована будівля - свинарник для 335 свиней і супоросних свиноматок в м.Борщів.
запроектовано в ІІ В-3 Будівельно-кліматичному районі на карстонебезпечній території. Будівля:
ІІ класу;
ІІ ступінь вогнестійкості;
ІІ ступінь довговічності.
Запроектована будівля каркасного типу каркас залізобетонний. Розрахункова температура зовнішнього повітря 18º С, вага снігового покриву – 80 кг/м2. Глибина промерзання ґрунту – 80 см.
Запроектовано такі конструктивні елементи:
- фундамент збірний “стаканного” типу під колони, під стіни - монолітний залізобетонний товщиною 260мм;
- фундаментні балки марки ФБ6-1;
- колони одновіткові, залізобетонні, висотою 2.400 м;
- стіни цегляні, товщиною 250 мм.;
- покриття азбестоцементні хвилясті листи марки УВ-6;
- зв’язки хрестоподібні.
ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ПРОЕКТУ:
Загальна площа будівлі:1188м2
Корисна площа:1188м2
Розрахункова площа:1188м2
Будівельний об’єм:5918м3
Площа забудови будівлі:1188м2
Поверховість: один поверх.
Показник відношення площі зовнішніх стін до розрахунку площі:0,70
Показник відношення периметру зовнішніх стін до площі забудови:0,14
Дата добавления: 18.12.2013
|
|
872. Курсовий проект - Розрахунок технологічного маршруту виготовлення деталі "Установочний диск" | Компас
Вступ
1. Технологічний маршрут
2. Розрахунок припусків
3. Розрахунок токарної операції
4. Розрахунок шліфувальної операції
5. Розрахунок свердлильної операції
6. Розрахунок свердлильної операції
7. Розрахунок похибки базування кондуктора
Висновок
Список використаної літератури
Додатки
Технологічний маршрут виготовлення установочного диска:
,
| , переходу | , пристрої, інструмент
, контрольний | | | | | | | | | | | |
| | | |
, оправка | | | |
, ВК6, ШЦ1 | | | |
, упор, прошивка, затяжка (гайка) | | | | | | | | | | | |
, упор, прошивка, затяжка (гайка) | | | | | | | | | | | | , кондуктор | | | | , Р6М5 | | | | , Р6М5 | | | | , Р6М5 | | | | , кондуктор | | | | , Р6М5 | | | | , Р6М5 | | | | | | | | | | | | |
В даній курсовій роботі мною розроблено технологічний процес обробки заданої деталі, вибраний необхідний ріжучий і вимірювальний інструмент, складені операційні ескізи обробки, розроблені схеми і конструкції необхідних пристосувань, вибрана заготовка і раціональний режим різання і визначені технічні норми часу обробки.
В курсовій роботі я закріпив та поглибив знання отримані під час вивчення предметів технічного курсу, засвоїв принципи проектування технологічних процесів механічної обробки деталі з урахуванням конкретних експлуатаційних та технологічних умов.
Дата добавления: 29.01.2014
|
873. Курсовий проект - Екскаватор гідравлічний з об'ємом ковша 1,4 куб. м | Компас
Вступ
1 Визначення основних параметрів екскаватора
2 Робоче обладнання зворотної лопати
3 Визначення величини роботи, необхідної для переміщення елементів робочого обладнання
4 Визначення параметрів насосної установки і двигуна
5 Розрахунок механізму обертання платформи
6 Розрахунок приводу гусеничного рушія
7 Стійкість екскаватора при обладнанні зворотною лопатою
Графічна частина
Використана література
Екскаваторами називаються землерийні машини, призначені для копання і переміщення грунту. Всі екскаватори залежно від використання робочого часу для власне копання грунту поділяються на дві великі групи: безперервної дії - багатоков-шові і періодичної (циклічного) дії-одноковшеві. Багатоковшеві екскаватори обидві операції - копання грунту і його переміщення виконують одночасно; одноковшеві ці операції виконують послідовно, перериваючи копання на час переміщення грунту. Таким чином, робочий час машини, протягом якого вибирають грунт, і продуктив-ність багатоковшових екскаваторів вище, ніж одноковшових. Незважаючи на це, од-ноковшові екскаватори поширені ширше унаслідок їх універсальності, тобто можли-вості застосовувати їх як на земляних, так і на вантажно-розвантажувальних роботах у найважчих, в тому числі скельних (з попереднім підриванням), грунтах. Застосу-вання багатоковшових екскаваторів обмежене: в основному їх використовують при ритті траншей і видобутку нерудних матеріалів в кар'єрах з однорідними грунтами без кам'яних включень. За способом переміщення екскаватори бувають сухопутні і плавучі. По конструкції ходового пристрою сухопутні екскаватори підрозділяють на гусеничні, колісні і крокуючі (останні застосовують тільки в одноковшових екскаваторах).
Дата добавления: 19.02.2014
|
 874. Дипломний проект - Термосифонний котел-утилізатор | Компас
Перелік основних скорочень, позначень та символів
Вступ
1 Коротка характеристика та принцип роботи котла-утилізатора
1.1 Установка котла-утилізатора
1.2 Принцип роботи установки
2 Тепловий розрахунок
2.1 Теплова потужність котла утилізатора
2.2 Витрата відхідних газів
2.3 Розрахунок зони нагріву термосифонів
2.4 Розрахунок зони охолодження термосифонів
2.5 Перевірка по максимально можливій осьовій щільності теплового потоку
3 Гідравлічний розрахунок
3.1 Методика розрахунку котельних агрегатів з природною циркуляцією
3.2 Конструктивні характеристики котла
3.3 Коефіцієнти опорів трубних елементів
3.4 Перепад тисків трубних елементів
3.5 Кратність циркуляції
4 Аеродинамічний розрахунок
4.1 Критерій Ейлера
4.2 Аеродинамічний опір пучка
5 Технічні умови на виготовлення, випробування та заповнення термосифонів
5.1 Умова комплектації конструкції матеріалами
5.2 Умови складання
5.3 Випробування конструкції термосифонних елементів на герметичність та міцність
5.4 Умови заповнення тепло передаючого об’єму термосифону проміжковим теплоносієм
Висновок
Література
Додаток 1 Розрахунок виконаний програмою для термосифонних котлів-утилізаторів
Термосифонний котел-утилізатор призначений для охолодження високотемпературних відхідних виробничих газів технологічних установок з метою їх подальшої технологічної переробки та очистки, використання фізичної теплоти відхідних газів технологічних агрегатів та промислових печей з отриманням насиченої пари для теплопостачання та технологічних потреб підприємства.
В цілому дане обладнання має ряд переваг. А саме: простота його виконання, надійність в експлуатації, надійність роботи теплопередаючих елементів та висока ефективність процесів тепломосообміну, відносно малий гідравлічний опір, автономність і т.д. Це дає можливість розмірковувати про перспективу використання цих установок в різноманітних напрямах промисловості.
Дана робота присвячена розрахунку вищевказаного котла-утилізатора для наступних параметрів:
- тиск пари 0,6 МПа;
- витрати пари 4,2 ;
- температура димових газів на вході в установку 1250 оС;
на виході з установки 450 оС;
Установка котла-утилізатора
Основними частинами котла-утилізатора є 12 блоків термосифонів, розміщених в горизонтальному газоході розмірами 2,26х1,53 м, барабан та опорна конструкція.
Стінки газоходу утворені шляхом установки блоків термосифонів с привареними до зовнішніх стінок труб листами. Термосифони виготовляються з труб діаметром 57х3,5 мм та довжиною 2460 мм. Труби заглушаються з двох сторін днищами і заповнюються теплоносіями. Для покращення циркуляції пароводяної суміші всередині термосифонів перших трьох рядів по ходу газів, встановлюються вставки, виготовлені з труби діаметром 16х1 мм і довжиною 2160 мм.
Для охолодження термосифонів та виготовлення пари служать теплообмінники, кожний з яких виконаний з колекторних труб діаметром 133х4 мм, встановлених з міжцентровою відстанню 500 мм і з’єднаних між собою відрізками труб діаметром 89х3 мм.
Блок термосифонів виконується шляхом установки термосифонів в теплообмінники, місця проходу термосифонів в колекторних трубах обварюються. Всі блоки термосифонів кріпляться на опорній конструкції газоходу.
Для видалення пари з пароводяної суміші застосовується барабан-сепаратор, який встановлюється на своїй опорній конструкції на відмітці 6,5 м.
Барабан оснащений двома запобіжними клапанами, які налаштовані на тиск 0.8 МПа.
Висновок
Результатом даної роботи являється закінчений проект котла-утилізатора, який дозволяє отримати 4,2 т/год пари під тиском 0,6 МПа при температурі димових газів на вході в котел 1250 0С,та 450 0С на виході з нього.
Для забезпечення заданих параметрів необхідна витрата газу становить 7,71 м3/с, кількість термосифонів 588 шт. (12 блоків по 49 термосифонів в кожному ряді вздовж напрямку руху продуктів згорання), необхідна поверхня зони охолодження складає 47,04 м2, а зони нагріву 155,3 м2.
В якості проміжного теплоносія для заданих умов роботи термосифона, на основі спільного врахування ряду факторів, які визначають принципову роботу термосифонів, високі експлуатаційні показники, вартість, доступність вибрана вода. В результаті розрахунку температура насичення води всередині термосифону становить 200 0С. Параметри теплоносія знаходяться в допустимих межах, що виконує вимогу його двухфазного стану, а максимальна осьова щільність теплового потоку не перевищує дійсного значення, що виключає кризу теплопереносу.
Конструктивно для покращення циркуляції пароводяної суміші всередині термосифонів перших трьох рядів по ходу газів встановлюються вставки, які виконані з труб 16x1мм та довжиною 2160 мм. В даному випадку спосіб заключається в розділенні висхідного та нисхідного потоків проміжкового теплоносія на всіх ділянках термосифона.
В результаті гідравлічного розрахунку було визначено витрату води в опускних трубах Gоп=293 т/год, при цьому величина кратності циркуляції становить k=69,8, що задовольняє умовам природної циркуляції для котлів даного класу.
В результаті аеродинамічного розрахунку ми отримали опір пучка термосифонів потоку газів, який складає 58,71 Па.
Відмітимо, що в цілому установки, які працюють з замкненими двухфазними термосифонами мають багато переваг. Ось деякі з них: простота виконання, надійність роботи теплопередаючих елементів, невеликий гідравлічний опір, простота установки даних теплообмінників на існуючих газоходах агрегатів - джерелах ВЕР, відсутність необхідності встановлення компенсаторів температурних розширень, можливість використання в якості теплоносія незамерзаючих рідин, та ін.
Ці фактори дозволяють міркувати про перспективу використання даних установок в різних галузях промисловості.
Дата добавления: 26.02.2014
|
875. Технология изготовления детали "Корпус" | Компас
Розробка заходів по забезпеченню протипожежної безпеки
Пожежі на виробництві являють собою велику небезпеку для працюючих та спричиняють велику матеріальну шкоду народному господарству.
Через це протипожежному захисту підприємств, цехів, дільниць необхідно приділяти велику увагу.
Велику роботу з пожежної профілактики, тобто попередження пожеж, проводять органи Державною пожежною нагляду держави.
Відповідними законодавчими документами передбачається відповідальність робітників за стан пожежної охорони, навчання працюючих елементам протипожежного захисту, організації добровільних пожежних дружин, забезпечення виробничих об'єктів засобами пожеже гасіння.
Проектом передбачається на дільниці пожежна сигналізація, складання плану евакуації при виникненні пожежі.
За вибуховою, вибухо пожежною, та пожежною небезпекою дільниця відноситься до виробництв категорії "Д", що характеризується наявністю негорючих речовин та матеріалів в холодному стані.
Виробниче приміщення дільниці, за вогнетривкістю відноситься до II ступеню вогнетривкості.
На дільниці можливі загоряння електроустаткування, мастильних та обтиральних матеріалів. Для ліквідації можливих загорянь на дільниці передбачається пожежний кран із шлангом довжиною 20 м та пожежним стволом, а також типовий протипожежний стенд з вуглекислотним вогнегасником ОУ-5, пінний вогнегасник ОХП-10, запасом води та піску.
Дата добавления: 11.03.2014
|
876. Курсовий проект - Міжповерхове монолітне ребристе перекриття | AutoCad
КОМПОНОВКА КОНСТРУКТИВНОЇ СХЕМИ ЗБІРНОГО ПЕРЕКРИТТЯ В склад збірного балочного міжповерхового перекриття входять панелі та несучі їх ригелі, котрі опираються на колони (рис.1.1). При компоновці збірного балочного перекриття вибирають напрямок ригелів і форму їх поперечного перерізу. Плити перекриття вибирають за поперечним перерізом типовими, а за довжиною – залежно від відстані між ригелями. Одночасно проводиться розкладка цих елементів в перекритті. Можливі дві конструктивні схеми збірного балочного перекриття: з поздовжнім і поперечним розміщенням ригелів. Вибір певної схеми обумовлений економічними, архітектурними, конструктивними і технологічними міркуваннями. З точки зору забезпечення максимальної жорсткості каркасу для розрахунку приймаємо конструктивну схему збірного балочного перекриття з поперечним розміщенням ригелів відносно поздовжньої осі будови (рис.1.1). Опирання плит перекриття передбачається в межах висоти ригеля, що має форму поперечного перерізу тавра з полицею – для промислових будівель, а з полицею знизу – для цивільних. Ширина ребра перерізу ригеля bb = 200 ÷ 300 мм, висота ригеля hb = (1/10 ÷ 1/15) • lb , виліт полиць, на які опираються плити, 100 ÷ 150 мм. Тип плит перекриття приймається в залежності від архітектурно–планувальних вимог, величини і характеру корисного навантаження, умов виготовлення. Для промислових будівель плити приймають ребристими, для цивільних – багатопустотними. В методичних вказівках плити міжповерхового перекриття запроектовані в двох варіантах : - ребриста плита з ребрами вниз для тимчасового навантаження 6000 Н/м2. Номінальна ширина рядової плити 1,5 м, зв”язуючої плити – розпірки 1,5 м, фасадної плити – розпірки 1,0 м (рис.1.2); - багатопустотна плита з круглими пустотами для тимчасового навантаження 2000 Н/м2. Номінальна ширина рядової плити 1,8 м, зв’язуючих і фасадних плит – розпірок 0,6 м (рис.1.3). Основні табличні відомості, необхідні для вибору типу плити і встановлення їх нормативної ширини для деяких найбільш поширених плит перекриття наведені в табл. 4.28 <7>.
Дата добавления: 13.03.2014
|
877. Газопостачання населеного пункту і житлового будинку | AutoCad
3. Система газопостачання
3.1. Вибір та обгрунтуваня системи газопостачання.
Вибір сисетми розподілу газу, кількості газорозподільних станцій (ГРС) і газорегуляторних пунктів (ГРП), а також принцип побудови газопроводів необхідно викоувати на основі техніко-еконмічних розрахунків з використанням ЕОМ і з урахуванням об'єму, структури і густини газоспоживання, надійності газопостачання, а також місцевих умов будівництва та експлуатації.Основними критеріями для оцінки систем газопостачання є економічність і надійність,технологічність, прохідність мереж, вибухонебезпечність, зручність в експлуатації.
Встановлено, техніко-економічні показники систем газопостачання залежать від:
1) чиселності населення і ступеня благоустрою житла;
2) потужності газовикористовуючого обладнання промислових підприємств;
3) кліматичних умов.
Для підвищення надійності газопроводу мережу високого тиску створюють кільцевою. Крім того, півкільця мережі в першому районі з'єднують перемичкою. Всі промислові підприємства підключають до міської мережі газопроводів високого тиску. Мережі низького тиску проектують за змішаною схемою. Їх кінцеві ділянки, як правило, тупикові. Джерелом газопостачання є газорозподільча станція (ГРС), яка розташована у північній частині населеного пункту.
Дата добавления: 20.03.2014
|
878. Дипломний проект - Чотиритактний трьохциліндровий рядний дизель | Компас
Вступ
1 Вибір та обгрунтування параметрів двигуна
1.1 Вибір та обґрунтування прототипу проектуємого двигуна
1.2 Число циліндрів і маса двигуна
1.3 Діаметр циліндра й хід поршня
1.4 Довжина шатуна
1.5 Середня швидкість руху поршня й частота обертання колінчастого вала
1.6 Ступінь стиску
1.7 Коефіцієнт надлишку повітря
1.8 Максимальний тиск циклу
1.9 Фази газорозподілу
2 Опис конструкції та систем двигуна
2.1 Конструкція двигуна
2.2 Системи двигуна
3 Розрахунок робочого процесу дизеля
3.1 Вихідні дані
3.2 Методика розрахунку
4 Динамічний розрахунок дизеля
4.1 Вихідні дані для динамічного розрахунку
4.2 Допоміжні розрахунки
4.3 Розрахунок сил і крутного моменту у відсіку двигуна
4.4 Розрахунок крутних моментів, переданих корінними шийками
4.5 Аналіз зовнішньої урівноваженості двигуна
4.6 Розрахунок навантажень на шатунні шийки й підшипники
4.7 Розрахунок навантажень на корінну шийку та підшипник
4.8 Оцінка нерівномірності обертання колінчастого валу
5 Розрахунок на міцність деталей шатунно-поршневої групи
5.1 Розрахунок поршневої групи
5.2 Розрахунок шатунної групи
6 Підвищення ефективності системи змащення
6.1 Застосування агрегатів очищення масла
6.2 Аналіз існуючої системи очищення масла
6.3 Шляхи вдосконалювання системи змащення
6.4 Розробка вдосконаленої системи змащення
7 Економічне обгрунтування бакалаврської роботи
7.1 Характеристика спроектованого двигуна
7.2 Розрахунок собівартості й ціни спроектованого двигуна
7.3 Побудова графіка досягнення беззбитковості виробництва
7.4 Розрахунок економічного ефекту від виробництва й використання нового двигуна
8 Охорона праці і навколишнього середовища
8.1 Загальні питання охорони праці й навколишнього середовища
8.2 Виробнича санітарія
8.3 Шум і вібрація
8.4 Системи й види освітлення робочого місця фрезерувальника
8.5 Наявність огорож рухомих та оброблюваних деталей
8.6 Електробезпека
8.7 Пожежна безпека
8.8 Охорона навколишнього середовища
Висновки
Список використаних джерел інформації
У даній кваліфікаційній роботі поставлене завдання: розробити конструкцію дизеля потужністю 32 кВт на базі дизеля 3ДТ, у спеціальному завданні наведена розробка заходів по поліпшенню системи змащення двигуна.
Для досягнення необхідних результатів необхідно вирішити такі задачі: крім обов’язкових розділів проекту виконати розрахунки робочого процесу, динаміки, міцності деталей КШМ. Запропонувати перспективну в порівнянні з двигуном-прототипом систему змащення.
ВИСНОВКИ
Розроблено чотиритактний трьохциліндровий рядний дизель потужністю 32 кВт і частотою обертання колінчастого валу 3400 хв-1.
1. Обґрунтовано основні розміри й параметри двигуна.
2. При розрахунку робочого процесу отримані наступні ефективні показники: ефективна потужність Ne = 32,07 кВт, питома ефективна витрата палива ge = 232,9 г/(кВтгод), ефективний ККД двигуна е = 0,366.
3. Був проведений динамічний розрахунок, що показав, що всі динамічні реакції не перевищують припустимих рівнів, а ступінь нерівномірності обертання колінчастого вала не перевищує гранично допустиму, розраховано середній крутний момент кН•м. 4. Розрахунок деталей на міцність показав, що напруження в розрахункових перерізах не перевищують припустимих, а запаси міцності не менші за допустимі.
5. У спеціальному завданні була проведена розробка заходів, спрямованих на вдосконалення системи змащення двигуна.
6. Техніко-економічний розрахунок показав доцільність використання спроектованого двигуна. Економічний ефект у споживача за розрахунковий термін служби на один двигун складе 56410,9 грн.
7. У розділі „ Охорона праці і навколишнього середовища ” були розглянуті основні питання організації робочого місця фрезерувальника.
Дата добавления: 23.03.2014
|
879. Курсовий проект - 9- ти поверхова 36 - ти квартирна блок-секція 25,2 х 12,9 в м. Ужгород | Компас
Вступ
1. Відомість креслень основного комплексу
2. Архітектурно-планувальні рішення
2.1. Район будівництва
2.2. Загальна характеристика будівлі
2.3. Об'ємно-планувальне рішення
2.4. Конструктивна схема будівлі
2.5. Генплан
2.6. Експлікація приміщень
2.7. ТЕП будівлі
3. Конструктивні рішення будівлі
3.1. Фундаменти
3.2. Вимощення
3.3. Стіни
3.4. Перекриття
3.5. Сходи
3.6. Дах і покрівля
3.7. Вікна, двері
3.8. Підлоги
3.9. Специфікація вікон і дверей
4. Теплотехнічний розрахунок огороджуючих конструкцій
4.1. Теплотехнічній розрахунок стіни
4.2. Теплотехнічній розрахунок горищного перекриття
5. Література
Відомість креслень:
1 ПЛАН ТИПОВОГО ПОВЕРХУ, ФАСАД,РОЗРІЗ 1-1, ГЕНПЛАН; ВУЗОЛ М1:100; М1:100; М1:100; М1:500; М1:10
2 РОЗРІЗ 2-2; ПЛАН ФУНДАМЕНТІВ, ПЛАН ПЛИТ ПЕРЕКРИТТЯ, ПЛАН ПОКРІВЛІ, РОЗРІЗ ПО СТІНІ, ВУЗЛИ М1:100; М1:100; М1:100; М1:100; М1:20; М1:10
Будівля безкаркасна, з зовнішніми і внутрішніми несучими стінами. Жорсткість забезпечується з'єднанням плит між собою і стінами. Перекриття збірні, залізобетонні. Фундаменти стрічкові сборно-монолітні. Дах з горищем Покрівля – без рулонна.
Стіни в будинку з залізобетонних панелей товщиною 300мм.
Плити перекриття запроектовані плоскі залізобетонні товщиною 120мм.
ТЕП будівлі.
Площа забудови – 336,72 м2
Будівельний об ’єм – 9091,44 м3
Загальна площа – 2272,68 м2
Житлова площа – 1244,16м2
Дата добавления: 25.03.2014
|
880. Курсовая работа по гидравлике | Компас
Проектування та аналіз гідросхеми
Для виконання необхідного технологічного циклу роботи проектую гідроприводи визначеної структури. Структуру гідроприводу зображено у вигляді структурної схеми. Структура гідроприводу вміщує такі системи та групи апаратів: виконавчі органи, апарати вимірювання і контролю, системи регулювання швидкості вихідної ланки, системи направлення рідини, запобіжну апаратуру, джерело руху.
Структурна схема гідроприводу зображена на рис.1.1.
Рисунок 1.1 – Структурна схема гідроприводу
1.1 Аналіз гідросхеми методом поперехідних схем
На рисунку1.2 показана принципова схема гідропривода зворотно-поступальної дії, що здійснює за цикл роботи чотири переходи: швидке підведення, робоча подача №1, робоча подача №2, швидке відведення, а також зупинку виконавчого органу.
Рисунок 1.2 – Принципова схема гідроприводу
Рисунок 1.3 – перехід “Швидке підведення”
Під час переходу “Швидке підведення” розподільники Р1 і Р3 знаходяться в лівому положенні. За такого положення масло від насосу через перший канал розподільника Р1 та розподільника Р3 через дросель надходить у праву порожнину гідроциліндра, а з протилежної порожнини того ж гідроциліндра через розподільник Р1зливається у бак.
Рисунок 1.4 – перехід “Робоча подача 1”
Під час переходу “Робоча подача 1” розподільники Р1, Р2 знаходяться в лівому положенні. Таким чином масло потрапляє до правої порожнини гідроциліндра після проходження розподільників через регулятор потоку РП1 і через розподільник Р1 потрапляє на злив.
Рисунок 1.5 – перехід “Робоча подача 2”
Під час переходу “Робоча подача 2” розподільники Р1знаходяться в лівому положенні, а розподільник Р2 – у правому. Таким чином масло потрапляє до правої порожнини гідроциліндра після проходження розподільників через регулятор потоку РП2 і через розподільник Р1 потрапляє на злив.
Рисунок 1.6 – перехід “Швидке відведення”
Під час переходу “Швидке відведення” розподільник Р1 знаходиться в правому положенні. В цьому випадку масло через розподільник Р1 рухається до лівої камери, потім з правої камери масло тече через клапан до другого каналу розподільника Р1 і на злив.
Рисунок 1.7 – перехід “Стоп”
Коли виконується елементарна функція “Стоп” обидва електромагніти вимкнені, розподільник Р1 знаходяться в нейтральній позиції. В такому випадку всі магістралі перекриті. Масло при працюючому гідронасосі йде в бак.
На поперехідних схемах показані ті ж елементи гідросхеми і, крім того, знаки (л), (п), (н) та стрілки дають змогу уточнити дії електромагнітів гідророзподільників і напрямок потоку масла.
1.2 Аналіз гідросхеми методом функціональних циклограм
Положення апаратів керування визначає також запис роботи гідроприводу у вигляді функціональних циклограм. Функціональна циклограма роботи гідроприводу дає змогу швидко визначити взаємодію і послідовність включення апаратів під час переходу від одного елемента циклу до іншого, а також положення апаратів у будь-який момент роботи гідросистеми. Функціональна циклограма зображена у вигляді таблиці, в якій за допомогою літер показані положення апаратів під час кожного переходу.
Для схеми, що аналізується (рис.1.2), таблиця функціональної циклограми має вид відповідності елементарних циклів приводу (зліва по рядкам) позначенню апаратів керування з їх номерами (зверху по горизонталі).
Таблиця 1.1 - Функціональна циклограма гідроприводу
Елементи циклу
роботи приводу Рядок Апарати керування
Р1 Р2 Р3
Швидке підведення (1) л в л
Робоча подача №1 (2) л л п
Робоча подача №2 (3) л п п
Швидке відведення (4) п в п
Стоп (5) н в в
Висновок: на даному етапі я створив структурну схему гідроприводу та по ній спроектував принципову схему гідроприводу,провів аналіз її двома методами: по перехідних схемах, і методом функціональних циклограм.
Дата добавления: 01.04.2014
|
881. Курсовий проект з основ та фундаментів | AutoCad
Вибір типу фундаменту.
Фундаменти неглибокого закладання приймаємо зі збірного зілізобетону, що проектується на тому ж рівні, що і існуючий. У випадку пальового фундаменту, так як будівництво відбувається в безпопередній близькості біля існуючого будинку, то потрібно врахувати вплив динамічних навантажень на основу. За завданням маємо запроектувати задавлювальні палі. Визначення мінімальної глибини закладання фундаменту
1. За умовами геологічної будови будівельного майданчика.
2. З гідрогеологічних умов. Для всіх випадків враховують можливість проведення робіт по влаштуванню фундаментів в сухих котлованах чи траншеях (без застосування водопониження). Тут мова йде про максимальне заглиблення фундаментів dmax. Для нашого майданчика: Тобто грунтові води практично не впливають на проведення земляних робіт та влаштування фундаментів. Всі роботи будуть виконуватися в сухих умовах у відкритому котловані;
3. З умови можливості морозного здимання грунту при промерзанні. Верхній шар є заторфованим, тому нормативну величину промерзання приймаємо зменшеною, так як за теплотехнічними властивостями займають положення між пісками та глинами: dfn = 0.9м. Але в оцінках впливу глибини промерзання на можливість морозного здимання необхідно врахувати величину розрахункової глибини промерзання, що враховує вплив теплового потоку в межах контуру будинку на грунтову основу: Будинок житловий, одже розрахункова температура t =150C та при способі влаштування підлоги по утепленому цокольному перекриттю в безпідвальні частині будинку за табл.: Кn=0.8.
Розрахункова глибина промерзання: Глибина промерзання приходиться на заторфований грунт. Рівень грунтових вод знаходиться на глибині 15,6 м від поверхні, або 15.6-0.72 = 14.88м від нижньої границі промерзання грунту, та що 14.88>2.72 м (відповідає умові dwl>df+2). Глибина закладання фундаментів dmin не залежить від глибини промерзання.
4. З конструктивних вимог. Для фундаментів неглибокого закладання щонайменше можна приймати 0.5 м від поверхні.Ця вимога повинна забезпечити збереження основи від руйнування з поверхні. Також ця вимога зберігається і для підвальних приміщень, де глибина закладання в 0.5 м від поверхні підлоги підвалу. Одже для безпідвальної частини: dmin=0.5 м. При врахуванні підвальної частини (цокольного поверху): dmin=db+0.50 м = 2.9+0.5 = 3,4 м, де db =2.9 м – глибина підвалу.
5. З врахуванням типу будівель чи споруд. Звичайно глибина закладання фундаментів для безпідвальних житлових будинків знаходиться в межах 1.0…2.0м. В нашому випадку допустимо dmin= 1.0 м.
Дата добавления: 03.04.2014
|
882. Апарат с мешалкой турбинного типа | Компас
Пристрій для перемішування складається з порожнистого ротора 1 у вигляді перевернутого стакана, який своєю основою 2 поєднується з маточиною 3, призначеною для його закріплення на порожнистому валу 4 апарата, стакан оснащується вхідними каналами у вигляді прорізей 5 на утворюючій поверхні та порожнистими плоскими лопатями 6, всередині ротора 1 розміщена ежекційна перегородка 7, яка поділяє порожнистий ротор 1 на дві частини та вхідний канал 5 лопатей 6 в співвідношеннях 1:5-1:2, на нижній частині ежекційної перегородки в радіальному напрямку розташовані направляючі елементи 8, які беруть початок з центру обертання та виконані у вигляді плоскої пластинки, що має форму прямокутника, трикутника або 1/4 твірної частини еліпса і периферійною крайкою з'єднані з кромками вхідних отворів по тильній стороні порожнистих лопатей 5. Ежекційна перегородка 7 виконана у вигляді плоского диска, з верхньої сторони має скошену кромку, а з нижньої сторони закінчується кільцевим буртиком 9. Порожниста лопать 6 з тильної сторони має скіс під кутом 15-60°, який дозволяє зменшити місцевий коефіцієнт витрат і збільшити насосну продуктивність пристрою
для перемішування в режимі самоусмоктування. Пристрій для перемішування закріплюється на порожнистому валу 4, який обертається всередині апарата об'ємного типу, на кришці якого розташований розподільча камера 10, в зоні якої на порожнистому валу розташовані отвори 11 для подачі газового реагенту.
Пристрій працює таким чином. При обертанні пристрою для перемішування порожнисті лопаті 6 своєю фронтальною поверхнею сприяють формуванню радіального і тангенціального потоків, які утворюють окружну і радіально-осьову циркуляційні зони. Під час обтікання тангенціальним потоком рідини лопатей 6 за їх тильними сторонами виникає турбулентний слід з двох вихрів, що обертаються в різні сторони і утворюють доріжку Кармана. В центрах обертання вихрів утворюються умови, що приводять до зниження тиску до розрідження. Це розрідження має місце також в порожнистих лопатях 6 і в роторі 1 пристрою для перемішування. Під дією розрідження газовий реагент через розподільчу камеру 10 надходить в порожнистий вал 4 і верхню частину ротора 1 перемішуючого пристрою та перетікає в порожнисту лопать 6. Рідина, що знаходиться в апараті, під дією цього розрідження через вхідний отвір порожнистого ротора 1 надходить в нижню його частину і далі потрапляє в зону дії направляючих елементів 8, що мають форму прямокутника, трикутника або УА твірної частини еліпса, за допомогою яких на рідину, крім розрідження, діє відцентрова сила, яка збільшує кінетичну енергію рідини в порожнині лопатей 6.
В порожнистих лопатях 6 рідина диспергується у вигляді маленьких кульок в газовий реагент, цьому сприяє розташована всередині ротора 1 ежекційна перегородка 7 та розміщений 25 кільцевий буртик 9, за допомогою якого рідина отримує в прикордонному шару додаткову турбулентність. При цьому в режимі витіснення досягається активна взаємодія реагентів, які під дією відцентрових сил та розрідження диспергується в об'єм, що перемішується. Виконаний скіс тильної частини лопаті під кутом 15-60° приводить до збільшення насосної продуктивності в режимі самоусмоктування за рахунок зміни режиму витоку газорідинного потоку з порожнини 30 лопатей 6 в середовище, що перемішується в об'ємі апарата. Далі газорідинний реакційний потік диспергується в об'єм апарата, при цьому проходить інверсія фаз, і додаткове перемішування з середовищем, що знаходиться в об'ємі апарата - це приводить до значного підвищення інтенсивності взаємодії між газовим і рідинним реагентами.
Авторами авторського свідоцтва № UA78341U <Додаток А с.96] запропонована
___.Мета винаходу: збільшення ефективності змішування продуктів. ___.Поставлена мета досягається тим, що вал з лопатями змонтований на платформі на упорному підшипнику та підтиснений до нього пружиною і з’єднаний з веденим шківом пасової передачі шпонковим з’єднанням, з можливістю одночасного обертання вала з лопатями навколо своєї геометричної осі та зворотно-поступального руху повздовж цієї осі, а ведений шків пасової передачі змонтований на підшипниках і зафіксований пружним кільцем на втулці, яка нерухомо з'єднана з платформою, при цьому на верхній торцевій поверхні веденого шківа пасової передачі нерухомо закріплені цівки, які входять в зачеплення з цівками, закріпленими на цівковому колесі, яке нерухомо закріплене на горизонтально розташованому валу, змонтованому на підшипниках, що закріплені в корпусах, нерухомо з'єднаних з платформою, а на горизонтально розташованому валу нерухомо закріплений плоский кулачок, що контактує з шариком, уміщеним з можливістю вільного обертання у центровому отворі на верхній торцевій поверхні вертикально розташованого вала з лопатями.
Дата добавления: 04.04.2014
|
883. Дипломний проект (коледж) - Цех по збору електрообладнання 14,9 х 30,0 м в м. Донецьк | AutoCad
хідні дані:
Район будівництва характеризується такими мiсцевими і клiматичними умовами:
1. Розрахункова температура найбільш холодної доби -230С (ДБН В.2.1.2-2:2006).
2. Ґрунти - суглинки, непросадочні
3. Глибина промерзання ґрунтів - 900 мм (ДБН В.2.1.2-2:2006).
4. Зона вологості - суха (ДБН В.2.1.2-2:2006).
5. Снігове навантаження – 1,5 кПа (ДБН В.2.1.2-2:2006 «Навантаження та впливи»)
6. Вітрове навантаження – 0,5 кПа (ДБН 2.06.01-2006 «Навантаження та впливи»)
7. Сейсмічність - 6 балів.
8. Напрямок переважаючих вітрів (ДБН В.2.1.2-2:2006)
літніх - північно-західних;
зимових - південно-східних.
9. Ступень вогнетривкості - 2.
10. Рельєф місцевості – спокійний.
11. Розрахункова температура найбільш холодної п'ятиденки -230С
12. Інженерно-геологічні умови - звичайні.
13. Орієнтація - широтна.
14. Швидкісний напір вітру – 35 кгс/м (табл. 5, карта 2, стор. 9).
15. Кліматичний район будівництва – ІІІВ.
16. Клас будинку ІІ.4.
Проектована двоповерхова будівля з підвалом має в плані складну конфігурацію, розмірами в плані 14,9х30м. Висота першого 3,3 метра, другого поверху 2,7 метра, підвалу 3,3 метра. У будівлі запроектовані сходи в підвал та міжповерхові сходи.
На першому поверсі (відм. 0,000) розміщені: участок комплектації, електромонтажний участок, топочна, електрощитова, кімната прийому їжі, гардеробна, санвузли, душові, кімната чистого спецодягу,коридор, кімната притирального інвентаря, приміщення охорони, кімната майстрів, тамбур, сходова клітина.
На другому поверсі (відм. +3,300) розміщені: машбюро, коридори, бухгалтерія, кабінет головного інженера, кімната переговорів, кімната секретаря, кабінет директора, кімната відпочинку, відділ постачання, кошторисний відділ, кабінет головного енергетика, технічний відділ, кабінет зам. директора, санвузли, хол, кімната інвентаря.
На цокольному поверсі (відм.-3,300) розміщені: кладова готових виробів, кладова комплектуючих, тамбур, сходова клітина.
Техніко-економічні показники
1. Площа забудови 548,24м2
2. Жила площа 1376,76м2
3. Будівельний об’єм 2904,96м3
По конструктивній схемі будинок відноситься до будинків з поперечним та повздовжнім розміщенням несучих стін й спиранням збірних залізобетонних плит по двом сторонам. Фундаменти – стрічкові збірні з залізобетонних плит по ГОСТ 13580-75 і збірних бетонних блоків по ГОСТ 13579-78 та монолітні фундаменти під колони розмірами 2000х2000 та 600х600 мм.
Зовнішні стіни товщиною 400 мм з шлакоблоку.
Перекриття із збірних багатопустотних залізобетонних плит товщиною 300мм.
Східці по металевому каркасу зі збірними сходовими ступенями.
Перегородки 120 мм з цегли М150 на розчині М75 та із гіпсокартону товщиною 80 мм по каркасу.
Покрівля виконана з наплавляючого руберойду.
Несучі конструкції будинку забезпечують його просторову жорсткість.
Дата добавления: 14.04.2014
|
884. Курсовий проект - Технологічний процес механічної обробки деталі «Штуцер» | АutoCad
Реферат
Вступ
1. Загальна частина
1.1 Технічна характеристика об’єкту виробництва
1.2 Аналіз технологічності конструкції деталі
2. Технологічна частина
2.1 Визначення типу виробництва
2.2 Вибір та обґрунтування методу отримання заготовки
2.3 Обґрунтування та розробка маршруту виготовлення деталі
2.4 Розрахунок припусків та меж операційних розмірів
2.5 Детальна розробка та визначення технічної норми часу операцій технологічного процесу
Програма випуску деталі - Nв=3150 шт. Згідно такту випуску було встановлено тип виробництва - крупносерійний, при якому продукція виготовляється безперервно в великій кількості (в даному випадку, розмір партій деталей - n=126 шт).
Для виконання вимог креслення пропоную наступній тех. процес.
Перша операція Токарна. Деталь закріплюється в трьох кулачковому патроні по зовнішній циліндричній поверхні з упором в торець на верстаті 16К20. Обробка ведеться за три переходи: на першому переході підрізуться торець 1; на другому точиться зовнішня поверхня 3, яка буде використовуватися як технологічна база, та підрізається торець 4; на третьому – точиться зовнішня поверхня 5 та торець 6.
Друга операція Токарна з ЧПК. Деталь закріплюється в трьох кулачковому патроні по внутрішній циліндричній поверхні з упором в торець на верстаті СТП -320. Обробка ведеться за шість переходів: на першому - точиться торець деталі 2, зовнішня поверхня 6 та фаски 1 і 9; на другому - розточується отвір 3, попередньо отвір 8 та фаску 4; на третьому – точиться канавка 7; на четвертому - розточується внутрішня канавка; на п’ятому – розточується отвір 8 кінцево; на шостому переході нарізається різьба М80×1 на поверхні 3.
Третя операція – Фрезерна. Деталь закріплюється в пристрої по зовнішній циліндричній поверхні з упором в торець на верстаті 6Н81Г. Обробка ведеться за один переход де фрезерується поверхня 8.
Четверта операція – Фрезерна. Деталь закріплюється по зовнішній циліндричній поверхні з упором в торець на верстаті 6Н81Г. Обробка ведеться за три переходи: на першому - фрезеруються 2 пази на прохід; на другому - переустановлюється деталь; на третьому переході – повторюється перехіди 2 рази.
На слюсарній операції притупляються всі гострі кромки.
На мийній операції деталі дають товарного вигляду.
На контрольній операції контролюються всі розміри на столі БТК.
Дата добавления: 22.04.2014
|
885. Курсовий проект - Проектування металевого каркасу одноповерхової промислової будівлі | AutoCad
Зміст
Вихідні дані
1. Компоновка конструктивної схеми каркасу будівлі
1.1. Визначення вертикальних розмірів рами
1.2. Визначення розмірів по горизонталі
2. Розрахунок поперечної рами будівлі
2.1. Збір навантажень на поперечну раму
2.1.1. Постійне навантаження
2.1.2. Навантаження від снігу
2.1.3. Навантаження від мостових кранів
2.1.4. Вітрове навантаження
2.2. Статичний розрахунок рами
2.2.1. Розрахунок на постійне навантаження
2.2.2. Розрахунок на навантаження від снігу
2.2.3. Розрахунок на вертикальне навантаження від мостових кранів
2.2.4. Розрахунок на горизонтальне навантаження від мостових кранів
2.2.5. Розрахунок на вітрове навантаження
3. Розрахунок ступінчастої колони
3.1. Визначення розрахункових довжин
3.2. Підбір перерізу верхньої частини колони
3.3. Підбір перерізу нижньої частини колони
3.4. Розрахунок решітки нижньої частини колони
3.5. Розрахунок і конструювання вузла сполучення верхньої і нижньої частин колони
3.6. Розрахунок і конструювання бази колони
4. Розрахунок і конструювання стопільної ферми
4.1. Збір навантажень на ферму
4.1.1. Постійне навантаження
4.1.2. Снігове навантаження
4.1.3. Навантаження від рамних моментів
4.1.4. Навантаження від розпору рами
4.2. Підбір перерізів ферми
4.2.1. Підбір перерізу верхнього поясу
4.2.2. Підбір перерізу нижнього поясу
4.2.3. Підбір перерізу розкосів ферми
4.2.4. Підбір перерізу стійок ферми
4.3. Конструювання і розрахунок вузлів стопільної ферми
5. Розрахунок і конструювання підкранової балки
5.1. Знаходження розрахункових зусиль
5.2. Підбір перерізу підкранової балки
5.3. Перевірка міцності перерізу
Список літератури
Вихідні дані:
1) Район будівництва – Київ;
2) Характер покриття – Холодне;
3) Вантажопідйомність мостових кранів – Q=15 т;
4) Режим роботи мостових кранів – Середній режим роботи;
5) Проліт будівлі – L=30м;
6) Повздовжній крок колон – В=6 м;
7) Висота від підлоги до головки рейки – h=11м.
8) Значення характеристичних навантажень:
- снігове S0 = 1,31кН/ м²;
- вітрове W0 = 0.52 кН/ м²;
Дата добавления: 25.04.2014
|
© Rundex 1.2 |
